Допомога на поховання в місті Кiровоградi | Кропивницькому

Допомога на поховання: в яких випадках виплачується і з яких джерел

На підставі яких документів виплачується допомога на поховання? В які терміни виплачується допомога? Чи існують граничні терміни настання права на допомогу на поховання? Чи оподатковується податком дана допомога?

У статті розглянуті правові підстави та джерела виплати допомоги на поховання:

у разі загибелі працівника, покликаного на військову службу за призовом в зв'язку з мобілізацією, на особливий період;
за рахунок коштів соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;
у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні;
у разі смерті пенсіонера;
у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
якщо померла особа не досягло пенсійного віку і на час смерті не працювала, не перебувала на службі, не зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна;
за рахунок коштів роботодавця;
якщо свідоцтво про смерть видано на тимчасово окупованій території України.

Допомога на поховання у разі загибелі працівника, покликаного на військову службу за призовом в зв'язку з мобілізацією, на особливий період

Призов військовозобов'язаних і резервістів на військову службу з мобілізації відповідно до статті 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII здійснюється в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію »від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII.

Відповідно до статті 119 КЗпП України за працівниками, покликаними на строкову військову службу, військову службу за призовом в зв'язку з мобілізацією, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом в випадку виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на термін до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посаду і компенсується з бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, де вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування і форми власності. За працівниками, які були покликані по мобілізації, на особливий період і які підлягають звільненню з військової служби у зв'язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу в зв'язку з прийомом на військову службу за контрактом, але не більше ніж на строк укладеного контракту, зберігаються місце роботи, посаду і компенсується з бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, де вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування і форми власності.

За працівниками, які були покликані по мобілізації, на особливий період і які підлягають звільненню з військової служби у зв'язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу в зв'язку з прийомом на військову службу за контрактом, але не більше ніж на строк укладеного контракту, зберігаються місце роботи, посаду і компенсується з бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, де вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування і форми власності.

Вищевказані гарантії зберігаються за працівниками, які при проходженні військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров'я) і знаходяться на лікуванні в медичних установах, а також потрапили в полон або визнані безвісті зниклими, на строк з дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських ) військових комісаріатах після їх звільнення з військової служби в разі закінчення їх лікування в медичних установах, незалежно від терміну лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісті зниклими або до дня оголошення судом їх померлими.

Згідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей »від 20 грудня 1991 року № 2011-XII час перебування громадян України на військовій службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 1 статті 19 Закону № 1105 передбачено, що право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законом.

Враховуючи вищевикладене та керуючись роз'ясненнями Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (лист від 24 листопада 2014 року № 2.4-15-3124) і Міністерства соціальної політики України (лист від 28 листопада 2014 року № 14126/0 / 14-14 / 13), вважаємо, що в разі загибелі працівника, покликаного на військову службу за призовом в зв'язку з мобілізацією, на особливий період, страхувальник має право призначити допомогу на поховання за рахунок коштів Фонду сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання.

Документи, на підставі яких виплачується допомога на поховання у разі загибелі працівника, покликаного на військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією, на особливий період

На підставі свідоцтва про смерть, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчим органом сільської, селищної або міської (крім міст обласного значення) ради допомогу на поховання застрахованої особи призначається за основним місцем його роботи (ч. 1 статті 30 та частиною 3 статті 31 Закону № 1105) .
Підставою для фінансування страхувальника робочим органом Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок.

Допомога на поховання за рахунок коштів соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування та гарантії працюючих громадян, що стосуються їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі - Закон № 1105). Відповідно до пункту 8 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 1105 закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону, до приведення законодавства України у відповідність з цим Законом.

Відповідно до норм законодавства із соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності страховий випадок - це подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи, членів його сім'ї або іншої особи на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг (п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону № 1105).

Статтею 18 Закону № 1105 передбачено, що страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності і господарювання, в т. ч в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.

Право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності відповідно до статті 19 Закону № 1105 мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згоду на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законом.

Громадяни України, які працюють за межами території України і не застраховані в системі соціального страхування країни, в якій вони перебувають, мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до Закону № 1105 за умови сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування України (далі - Фонд ) відповідно до закону, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Особи, які забезпечують себе роботою самостійно (займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності, в т. ч члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до закону № 1105 за умови сплати страхових внесків до Фонду відповідно до закону.

Відповідно до статті 20 Закону № 1105 одним з видів матеріального забезпечення, яке надається за рахунок коштів Фонду, є допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві).

Статтею 27 Закону № 1105 передбачено, що допомога на поховання за рахунок коштів Фонду надається в разі смерті застрахованої особи, а також членів сім'ї, які перебували на його утриманні:

дружини (чоловіка);
дітей, братів, сестер і онуків, які не досягнули 18-річного віку або старше цього віку, якщо вони стали інвалідами до 18 років (братів, сестер і онуків - за умови, що вони не мають працездатних батьків), а студентів та учнів середніх професійно-технічних і вищих навчальних закладів з денною формою навчання - до 23 років;
батька, матері;
дідусі і бабусі за прямою лінією спорідненості.

Зверніть увагу! Не вважаються такими, що знаходяться на утриманні застрахованої особи, члени сім'ї, які мали самостійні джерела засобів до існування (одержували заробітну плату, пенсію і т. д.).

Допомога надається застрахованій особі, члену її сім'ї або іншим юридичним або фізичним особам, які здійснили поховання.

Статтею 30 Закону № 1105 передбачено, що матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначаються та надаються за основним місцем роботи (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомоги по вагітності та пологах, які надаються за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України). Таким чином, допомога на поховання надається лише за основним місцем роботи.

Допомога на поховання застрахованої особи або особи, яка перебувала на його утриманні, надається в розмірі, який встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом (ст. 28 Закону № 1105). Відповідно до постанови правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності «Про встановлення розміру допомоги на поховання» від 16 листопада 2011 року № 55 з 1 січня 2012 року розмір допомоги на поховання становить 2200 грн. і на сьогодні Фондом не переглядався.

Документи, на підставі яких виплачується допомога на поховання за рахунок коштів соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

На підставі свідоцтва про смерть, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчим органом сільської, селищної або міської (крім міст обласного значення) ради, сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання ч. 3 ст. 31 Закону № 1105);
На підставі свідоцтва про смерть, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчим органом сільської, селищної або міської (крім міст обласного значення) ради, і довідки з місця проживання про перебування померлого члена сім'ї на утриманні застрахованої особи. (Ч. 4 ст. 31 Закону № 1105).

Важливо! Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в листі від 13 травня 2015 року № 5.2-32-841 роз'яснює, що з метою уникнення подвійного виплати допомоги на поховання застрахованої особи потрібно надати витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть.

Строки призначення і виплати допомоги. Фінансування страхувальників-роботодавців

Відповідно до частини 3 статті 32 Закону № 1105 допомога на поховання призначається не пізніше дня, що настає за днем звернення, і виплачується не пізніше наступного робочого дня після отримання страхувальником страхових коштів від Фонду відповідно до Закону № 1105.

Статтею 34 Закону № 1105 передбачено, що фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється робочими органами Фонду відповідно до Порядку фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22 грудня 2010 року № 26. Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок.

Робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців протягом 10 робочих днів після надходження заяви.

Щодо оподаткування податком призначеного, але не отриманого у зв'язку зі смертю застрахованої особи матеріального забезпечення

Відповідно до частини 4 статті 32 Закону № 1105 призначений, але не отримане у зв'язку зі смертю застрахованої особи матеріальне забезпечення виплачується членам сім'ї, які проживали разом з ним, або спадкоємцям.

Зверніть увагу! Призначене, але не одержане застрахованою особою своєчасно матеріальне забезпечення виплачується за минулий час в розмірі, встановленому на час настання страхового випадку. Суми матеріального забезпечення, не одержані з вини органу, який призначає матеріальне забезпечення, виплачуються застрахованій особі за минулий час з дотриманням вимог законодавства про індексацію грошових доходів населення.

Граничні терміни настання права на матеріальне забезпечення

Частиною 5 статті 32 Закону № 1105 передбачено граничні терміни настання права на матеріальне забезпечення, визначені статтею 20 цього Закону, в т. ч на допомогу на поховання. Так, матеріальне забезпечення виплачується, якщо звернення за його назначенням надійшло не пізніше 12 календарних місяців з дня смерті застрахованої особи або члена сім'ї, який перебував на його утриманні (ця норма діє з 1 січня 2015 року незалежно від дати настання страхового випадку). Слід зазначити, що дванадцятимісячний період відлічується з дня смерті застрахованої особи або члена сім'ї, який перебував на його утриманні, зазначеного в свідоцтві про смерть, від першого числа місяця, наступного за тим, в якому настала відповідна подія (смерть застрахованої особи або члена сім'ї, який перебував на його утриманні). Для розрахунку періоду 12 календарних місяців беруть цілі місяці з 1 по 31 (30 або 28 (29) - для лютого) число (лист Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 17 січня 2015 року № 2.4-17-92) .

Про документальне оформлення касових операцій останнього день хвороби, що є датою смерті.

Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в листі від 12 лютого 2015 року № 5.2-32-316 дає наступне роз'яснення з приводу оплати листка непрацездатності у останній день хвороби, що є датою смерті. Допомога з тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, і професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам, починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи , підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності в порядку і розмірах, встановлених законодавством. Оскільки законодавством не передбачено обмеження виплат допомоги по тимчасовій непрацездатності в разі смерті працівника, допомога має надаватися за весь період захворювання, включаючи останній день хвороби, в який працівник помер.

Допомога на поховання безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні

Статтею 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття »від 2 березня 2000 року № 1533-III (далі - Закон № 1533) передбачено, що допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні, виплачується особам, які здійснили поховання в розмірі прожиткового мінімума.

Необходімо відзначити, що в разі смерті безробітного інваліда або особи, яка перебувала на його утриманні, за вибором осіб, що здійснили поховання, виплачується допомога на поховання у відповідності з Законом № 1533 або допомога на поховання або відшкодування витрат на поховання згідно з іншими законодавчими актами.

Документи, на підставі яких виплачується допомога на поховання безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні

На підставі заяви та документів, які:

підтверджують факт смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні (довідка про смерть);
засвідчують факт перебування особи на утриманні безробітного;
посвідчують особу особи, яка здійснила поховання (паспорт або інший документ, що засвідчує особу), - виплачується допомога на поховання безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні (п. 35 Порядку надання матеріальної допомоги по безробіттю, одноразової матеріальної допомоги безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні, допомоги на поховання у разі смерті, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 309; далі - Порядок № 309) .

Про виплати сум матеріального забезпечення на випадок безробіття, що належать безробітному і залишилися неотриманими у зв'язку з його смертю

Суми матеріального забезпечення на випадок безробіття, що належать безробітному і залишилися неотриманими у зв'язку з його смертю, виплачуються непрацездатним особам, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання. Такими непрацездатними особами відповідно до пункту 36 Порядку № 309 є:

діти, які не досягли 18-річного віку, учні та студенти (курсанти, слухачі, стажисти) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ними 23-річного віку;
один з батьків або дружина (чоловік) померлого або інший член сім'ї, якщо він не працює і доглядає за дітьми, брати, сестри або онуки померлого, які не досягли восьмирічного віку;
неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти .

Зверніть увагу! Батькам, дружині (чоловікові), а також членам сім'ї, які проживали разом з безробітним на день його смерті, сума недоотриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття виплачується і в тому разі, якщо вони не належать до кола непрацездатних осіб, які перебували на утриманні померлого.

Відповідно до пункту 38 Порядку № 309 недоотриманий сума матеріального забезпечення на випадок безробіття у разі смерті безробітного виплачується на підставі заяви та документів:

що підтверджують факт смерті безробітного (копія свідоцтва про смерть);
підтверджують приналежність до сім'ї померлого (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб і т. д.);
засвідчують факт, що особа перебувала на утриманні померлого;
засвідчують особу особи, яка звернулася за належної сумою виплат (паспорт або інший документ, що засвідчує особу) .

Зверніть увагу! У разі звернення кількох осіб за належної їм сумою виплат ця сума ділиться між ними порівну.Останнім днем періоду, за який нараховується матеріальне забезпечення, у випадку збереження права на його отримання, є останній день перебування безробітного на обліку в центрі зайнятості (п. 39 Порядку № 309) .

Граничні терміни виникнення права на матеріальне забезпечення

Допомога на поховання та недоотримана сума матеріального забезпечення на випадок безробіття у разі смерті безробітного виплачуються, якщо звернення за їх одержанням надійшло не пізніше шести місяців після смерті безробітного (п. 40 Порядку № 309) .

Допомога на поховання пенсіонерів, в т. ч. отримуючих пенсію по інвалідності

Відповідно до статті 53 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058) у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті. При цьому не має значення вік і вид пенсії, яку отримував пенсіонер, оскільки в деяких випадках для призначення пенсії вік особи, якій має бути надана пенсія, не враховується (наприклад, пенсій по інвалідності, за вислугу років працівникам освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення та т. д.). Крім того, деяким особам скорочено пенсійний вік (наприклад, працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, водіям міського пасажирського транспорту і т. д.).

Щоб отримати допомогу на поховання пенсіонера, потрібно звернутися до органів Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонера незалежно від того, чи перебував він у трудових відносинах на час настання смерті чи ні (лист Виконавчої дирекції фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 24 березня 2008 року № 04-06 / Ш-30з -43).

Документи, на підставі яких виплачується допомога на поховання пенсіонерів, в т. ч. тих, які отримують пенсію з інвалідності

На підставі заяви та документів, які:

підтверджують факт смерті;
посвідчують особу, яка здійснила поховання (паспорт або інший документ, що засвідчує особистість), виплачується допомога на поховання, в т. ч. тих, які отримують пенсію по інвалідності.

Про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера

Відповідно до частини 1 статті 52 Закону № 1058 сума пенсії, належна пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, в т. ч. непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині 2 статті 36 Закону № 1058, які перебували на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи ні.

Згідно частини 2 статті 36 Закону № 1058 непрацездатними членами сім'ї вважаються:

чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058;
діти (в т . ч. діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягнули 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18-річного віку. Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також в професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у т. ч. в період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або в період між завершенням навчання на одному освітньо-кваліфікаційний рівень і продовженням навчання на іншому за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не більше ніж до досягнення ними 23-річного віку, і діти сироти - до досягнення ними 23-річного віку незалежно від того, навчаються вони чи ні;
чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працює і зайнятий (а) доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) восьмирічного віку.

Згідно частини 2 статті 52 Закону № 1058 члени сім'ї, зазначені в частині 1 цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної в частині 1 статті 52 Закону № 1058, то відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.

Зверніть увагу! У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині 1 статті 52 Закону № 1058, або в разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною 2 цієї статті строк сума пенсії, належна пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини .

Допомога на поховання та інші страхові виплати в разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання

Відповідно до статті 41 Закону № 1105 у разі смерті потерпілого право на отримання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більше десятимісячного строку після його смерті .

Такими непрацездатними особами є:

діти, які не досягли 16-річного віку;
діти у віці від 16 до 18 років, які не працюють або старше цього віку, якщо через дефекти фізичного або розумового розвитку вони самі не здатні заробляти;
діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ними 23-річного віку;
особи, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058, якщо вони не працюють ;
інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності;
неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти;
непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.

Право на отримання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює і доглядає за дітьми, братами, сестрами чи онуками потерпілого, які не досягли восьмирічного віку.

У разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві виплачується одноразова допомога його сім'ї в сумі, яка дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, і одноразова допомога кожному особі, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більше десятимісячного терміну після смерті потерпілого , - в сумі, яка дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату (ч. 6 ст. 42 Закону № 1105) .

У разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України (ч. 7 ст. 42 Закону № 1105) .

У разі смерті потерпілого суми страхових виплат особам, які мають на це право, визначаються із середньомісячного заробітку потерпілого за вирахуванням частини, яка припадала на потерпілого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мали права на ці виплати.

Якщо смерть потерпілого, який одержував щомісячні страхові виплати, настала в наслідок ушкодження здоров'я від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, розмір щомісячної страхової виплати особам, які мають на це право, встановлюється виходячи з розміру щомісячної страхової виплати на день смерті потерпілого. Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів. Одноразова допомога сім'ї та особам, які перебували на утриманні, в цьому випадку не виплачується (ч. 8 ст. 42 Закону № 1105) .

Зверніть увагу! Сума страхових виплат кожній особі, яка має на це право, визначається діленням частини заробітку потерпілого, який припадає на зазначених осіб, на кількість цих осіб.

Порядок визначення суми страхових виплат непрацездатним особам, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право

Сумма страхових виплат непрацездатним особам, які не перебувають на утриманні померлого, але мають на це право, визначається в такому порядку:

якщо кошти на утримання стягувалися за рішенням суду, страхові виплати визначаються в сумі, призначеній судом;
якщо кошти на зміст не стягувалися в судовому порядку, сума страхової виплати встановлюється Фондом.

Порядок визначення сум страхових виплат, якщо право на такі виплати мають одночасно непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого, і непрацездатні особи, які не перебували на його утриманні

У разі якщо право на страхові виплати мають одночасно непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого, і непрацездатні особи, які не перебували на його утриманні, спочатку визначається сума страхових виплат особам, які не перебували на утриманні померлого.

Установленная вищевказаним особам сума страхових виплат виключається із заробітку годувальника, а потім визначається сума страхових виплат особам, які перебували на утриманні померлого, у порядку, обумовленому законодательством.

Зверніть увагу! Страхові виплати особам, які втратили годувальника, з урахуванням призначеної їм пенсії у разі втрати годувальника та інших доходів не можуть перевищувати 10 прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Документи, на підставі яких виплачується допомога на поховання та інші страхові виплати в разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Страхові виплати в разі смерті потерпілого виплачуються на підставі наступних документів:

копії свідоцтва органу реєстрації актів громадянського стану про смерть потерпілого;
довідки житлово-експлуатаційної організації, а при її відсутності - довідки виконавчого органу ради або інших документів про склад сім'ї померлого, в т. ч. про тих, які знаходилися на його утриманні, або копії відповідного рішення суду;
довідки житлово-експлуатаційної організації, а при її відсутності - виконавчого органу ради про батьків або іншому члені сім'ї померлого, який не працює і доглядає за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого, які не досягли восьмирічного віку;
довідки навчального закладу про те, що член сім'ї потерпілого віком від 18 до 23 років, який має право на відшкодування, навчається за денною формою навчання;
довідки навчального закладу інтернатного типу про те, що член сім'ї потерпілого, який має право на відшкодування , перебуває на утриманні цього закладу (ч. 2 ст. 43 Закону № 1105 і подп. 6.1.1 п. 6.1 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27 квітня 2007 року № 24) .

Допомога на поховання осіб, які не досягли пенсійного віку і на час смерті не працювали, не перебували на службі, не зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні

Відповідно до пункту 1 Порядку надання допомоги на поховання деяких категорій осіб виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов'язалася поховати померлого, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 99 (далі - Порядок № 99). Даним Порядком визначається механізм надання допомоги на поховання померлого (померлої):

аспіранта, докторанта, клінічного ординатора, студента вищого навчального закладу I-IV рівнів акредитації, що навчається за денною формою навчання, учня професійно-технічного навчального закладу, якщо померлий не утримувався особою, застрахованою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування;
особи, яка перебувала на утриманні зазначених осіб;
дитини, на яку один з батьків (опікун, піклувальник, усиновитель), що не застрахований в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, отримував допомогу відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ (далі - Закон № 2811);
особи, яка не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка отримувала на дитину допомогу відповідно до Закону № 2811 або Законом України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям- інвалідам »від 16 листопада 2000 року № 2109-III; особи, яка не досягла пенсійного віку та на час смерті не працювала, не перебувала на службі, не зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна;
особи, яка не має права на отримання пенсії або державної соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам» від 18 травня 2004 року № 1727-IV.

Допомога на поховання померлої особи з числа тих, які вказані в пункті 1 Порядку № 99, надається за останнім його місцем проживання з коштів місцевого бюджету в розмірі, встановленому органом місцевого самоврядування, виходячи з вартості ритуальних послуг (п. 2 Порядку № 99) .

Документи, на підставі яких виплачується допомога на поховання осіб, які не досягли пенсійного віку і які на момент смерті не працювали, не перебували на службі, не зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні

Допомога на поховання надається на підставі заяви, паспорта або іншого документа, що посвідчує особу виконавця волевиявлення померлого або особи, яка зобов'язалася поховати померлого, та довідки про смерть.

Строки виплати допомоги

Допомога на поховання надається в день звернення за нею протягом шести місяців після смерті особи в розмірі, встановленому на день смерті (п. 3 Порядку № 99) .

Зверніть увагу! Допомога на поховання не виплачується у разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні у відповідній установі (закладі), крім випадків, якщо поховання здійснюється виконавцем волевиявлення померлого або особою, яка зобов'язалася поховати померлого.

Допомога на поховання за рахунок коштів роботодавця

Матеріальну допомогу на поховання померлого працівника може бути надана також за рахунок коштів роботодавця. Відповідно до Податкового кодексу України допомога може надаватися роботодавцем померлого платника податків як в грошовій формі, так і у вигляді оплати послуг сторонніх організацій (оплати ритуальних послуг, автотранспорту) .

Документи, на підставі яких виплачується допомога на поховання за рахунок коштів роботодавця

Для отримання допомоги на поховання за рахунок коштів роботодавця необхідні заява, копія свідоцтва про смерть і наказ работодавця.

Оподаткування допомоги на поховання

Відповідно до підпункту 165.1.22 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не враховуються кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання платника податків:

будь-яким фізичною особою, благодійною організацією, Пенсійним фондом України, відповідним структурним підрозділом місцевої державної адміністрації, фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування України або професійною спілкою;
роботодавцем такого померлого платника податку за його останнім місцем роботи (у т. ч. перед виходом на пенсію) у розмірі, що не перевищує подвійний розмір суми, визначеної в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу. Сума перевищення за її наявності остаточно оподатковується під час її нарахування (виплати, надання) .

Про виплату допомоги на поховання на підставі документів, виданих на тимчасово окупованій території України

27 квітня 2014 року вступив в силу Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовому режимі на тимчасово окупованій території України »від 15 квітня 2014 року № 1207-VII (далі - Закон № 1207), яким визначено статус території України, тимчасово окупованій внаслідок збройної агресії Російської Федерації - Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, встановлений особливий правовий режим на цієї території, визначені особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, дотримання і захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.

Статтею 9 Закону № 1207 передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, створені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території і їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані або призначені в порядку, який не передбачений законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий такими органами і / або особами, є недійсним і не створює правових наслідків.

Враховуючи вищезазначене, документи, в т. ч. свідоцтво про смерть, видані органами Російської Федерації на території Криму, не мають юридичної сили на території України. Отже, якщо свідоцтво про смерть видано органами Російської Федерації на території Криму, воно є недійсним і не створює правових наслідків на території України, і тому на його підставі не можна отримати допомогу на поховання відповідно до Закону № 1105. За роз'ясненнями з приводу дії цього свідоцтва і його обміну на території України родичі померлого можуть звернутися до Міністерства юстиції України (лист Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 13 травня 2015 року № 5.2-32-841) .

Зверніть увагу! Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України , що стосуються реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці »від 28 грудня 2014 року № 77-VIII створений Фонд соціального страхування України шляхом злиття та реорганізації фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та фонду соціального страхування з тимчасової втрати трудоспособності.

З прийняттям Закону № 77 правління фондів соціального страхування, як органи їх управління, втратили свої повноваження, оскільки закони, відповідно до яких вони були створені і здійснювали діяльність, втратили силу. Єдиними органами управління в реорганізованих фондах соціального страхування в даний час є їх виконавчі дірекціі.

Згідно закону № 77 до завершення заходів, пов'язаних зі створенням Фонду соціального страхування України та його робочих органів, виконання функцій і завдань, передбачених цим Законом, забезпечують в межах компетенції відповідні виконавчі дирекції фондів соціального страхування та їх робочі органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Куди звертатися за допомогою на поховання?

У разі смерті пенсіонера, незалежно від того, працювали він чи ні	Пенсійний фонд
У разі смерті застрахованої особи у Фонді соціального страхування, а також членів сім'ї, які перебували на його утриманні	Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
У разі смерті безробітного, зареєстрованого в Центрі зайнятості	Центр зайнятості за місцем його реєстрації
У разі смерті працівника підприємства (крім працюючого пенсіонера)	Підприємство
У разі смерті інших категорій населення	Райвиконкоми, за останнім місцем проживанням

вгору